archervarius (archervarius) wrote,
archervarius
archervarius

Підводний човен-музей С-189 (Санкт-Петербург)

У прагненні помити ноги в Балтійській затоці я йшов по набережній лейтенанта Шмідта у Пітері, оглядаючи краєвиди порту та пришвартовані кораблі. Раптом побачив підводний човен на воді. Зрозуміло, що пройти мимо не зміг)



Отже, дизельний підводний човен С-189 наймасовішого в СРСР проекту 613 (всього побудовано 215 таких субмарин). Спущена на воду в 1954 році, виведена в 1989. Далі, зі слів капітана, планувався музей, і човна продали якимсь мутним комерсантам, які почали красти метал. Тому субмарину затопили, а у 2005 році підняли, відремонтували і в 2010 році відкрили як музей.

Заувага: я не спеціаліст з підводного флоту, тому можу сплутати педалі деталі

В чому цимес:
  1. На відміну від багатьох подібних музеїв, човен тримається на воді. Відчуття всередині (дрібне похитування на хвилях) добре передає стан підводників
  2. На човні є символічний екіпаж з колишніх підводників, зараз екскурсоводів. Капітан корабля, він же директор музею, жвавий мужик років під 50 - сам служив на подібному човні, і може розказати правду про будову судна, побут, походи та інше. Це важливо, оскільки "гражданські" екскурсоводи на військових об'єктах часто забріхуються (нагадаю, в одеських катакомбах поцреотична дамочка заявила, що до знайомства з росіянами кулемет Максим був трьохметрових і латунний(!!!) 
Отже, цікавинки. Екіпах човна - 52 людини, з них 8 офіцерів. Коли всередину зайшло чоловік 10 екскурсантів, стало тісно. Як там перебивалося 52 (навіть з урахуванням вахти) - уявити нереально. Тіснота як у столипіні. Головна фішка - спеціальних місць для спання немає (точніше, є 2 койки у каюті капітана). Матроси і старшини сплять там же, де несуть вахту.

Занурювався човен до 200 метрів, час автономного походу теоретично 30 діб, а фактично - за наявністю пластин регенерації кисню.



Прохід між відсіками. Набити гулю елементарно. Капітан люб'язно показав, як потрібно швидко долати такі перешкоди. Навколо - купа манометрів та інших приладів.



Передній торпедний відсік. 4 торпеди в апараті, 6 - у відсіку. Там же - койки для спання, довжина 160 см. Капітан: "Матросів брали і вищих. Як спати? - Захочеш - заснеш". Зразу виринає питання: а як завантажувати торпеди в субмарину? Виявляється, згори є похилий люк зі спеціально розрахованим кутом нахилу.



Торпедний апарат зблизька. Головна зброя човна (ще 2 торпеди - у задньому відсіку)



Власне торпеда крупним планом. Випускати торпеди можна на глибині до 30 метрів



Каюта капітана - єдина зі спальним місцем (диван розкладався на дві койки). Реальний розмір - як купе провідника у поїзді. Також були каюти у старпома, замполіта і радиста ("сидячі").



Камбуз. Зверніть увагу на рамки, які утримують каструлі.



Вид на моторний відсік (стоять два здоровенні дизелі)



Задній торпедний апарат. Тут запасних торпед немає. Для відвідувачів поставили водолазний костюм з ізолюючим дихальним приладом.

Загалом побут підводників капітан описав так: "Психологічний настрій буває один - бойовий". І так зрозуміло, що "тягот и лишений" у підводників на рівень більше, ніж в інших родах військ. Водночас він спростував чутки про те, що на човнах бракувало рятувальних комплектів чи дихальних апаратів. Звичайно, на сучасних атомоходах і дизель-електричних човнах місця більше.

PS: далі за човном стояв крилолам-музей "Красін". Але часу бракувало - я добіг до затоки, посидів на березі і чкурнув в аеропорт)
Tags: музеї, подорожаріум, пітер
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 10 comments