Як імператриця київського митрополита пивом пригощала

Всі, хто любить українську культуру, чули про дяків-пиворізів. А як щодо митрополита-пиворіза?

28 вересня 1744 року імператриця Єлизавета Петрівна доручила барону Івану Черкасову передати київському митрополиту Рафаїлу Зборовському бочку англійського пива, ємкістю у 80 пляшок. За свідченнями сучасників, це був улюблений напій імператриці - і зовсім не аристократичний. 

Смачна деталька: барон Іван Антонович Черкасов - дядько серйозний, керівник канцелярії російських правителів ще з часів Петра І. Українського роду (Черкасов - від "черкас", тобто українець). Його батько - Антон Гусь  - був родом із Сосниці. 

Отже, барон Черкасов пиво в Київ передав через посильного - сержанта Тихона Алмазникова. Напій доїхав добре, Зборовський пиво оцінив і розсипався у поклонах.

Листа імператриці приводжу повністю, щоб оцінити ступінь куртуазної вдячності за хмільний напій. Характерно, що між раболіпнейших формул митрополит Рафаїл чітко вказує кількість отриманого пива.

Всепресвелейшая державнейшая великая Государыня Императрица Елисавет Петровна Самодержица Всероссийская, Всемилостивейшая Государыня моя! Коль многою Вашего Императорскаго Величества высокоматернею не точию в бытность Вашего Императорскаго Величества в граде Киеве над заслуги мои пожалован я милостию, тоеяжде и в Высочайшем Вашего Императорскаго Величества отсутствии не лишен, егда удостоих по Высочайшему Вашего Императорского указу присланного ко мне нарочным аглинскаго пива восемьдесят бутылок получить, и за оную по жизнь мою достодолжнаго всеподданнейшаго благодарения яко раб истинной и природной Государыни моей принесть не могу, точию за вседражайшее Вашего Императорского Величества здравие и всеблагополучное на многая тишайшая лета государствование по верно присяжной всеподданнейшей должности моей, донельже жизнь моя в старости, продолжится, Бога молить непрестанно одолжен. Вашего Императорскаго всепресветлейшаго величество всеподданнейший раб и богомолец.

Івану Черкесову Заборовський віддарувався в типовому для духовенства стилі. У листі він пише, що посилає барону в презент Євангеліє, молитвослов, акафіст святій Варварі, а для цариці - панегірик трьома мовами та дві промови-конклюзії. І про себе не забуває - в додаток іде панегірик в похвалу його Академії. 

І про сержанта Алмазова не забув - написав його командирові прохання дати служивому вищого чина.

Ось така цілісність культури. Спудей отримував кухоль пива і складав промову в честь хазяїна. Митрополит отримав бочку імпортного - і склав аж панегірика та конклюзію. 

Error

default userpic

Your reply will be screened

When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.