Category:

Викуп Шевченка: дорого чи дешево?

Всім відомо: Тараса Шевченка викупили у 1838 році за 2500 рублів. Далі починаються бузинові срачі "чи дав цар гроші", вигуки "це ж 45 кілограмів чистого срібла!" та міфи "корова 3 рублі коштувала"

Спробуємо розібратися: 2500 рублів за кріпосного - це багато чи мало? Уточню: 2500 сріблом, бо ще були асигнаційні гроші, 1 срібний рубль = 3,5 асигнаціями.

Іван Фундуклей у "Статистическом описании Киевской губернии" (1850) пише, що середній річний прибуток з кріпосного селянина - 10-14 рублів, на оброк (своєрідний "податок на вільні заняття") випускали за 8-10 рублів щорічно. 

Колишній кріпак, а потім купець 2 гільдії Сава Пурлевський пише, що небагатий поміщик пропонував викупилися селу гуртом по 25 рублів з носа. І це була непідйомна сума для основної маси селян.

Отже, за одного Тараса дали річний прибуток з 250 селян, це десь половина Моринців. Теоретично за ці гроші можна було б викупити весь рід поета.

Чи багато це для Енгельгардта? Не дуже, свин-в-пантофлях був заможним: він успадкував від батька 18000 кріпаків = 180 000 доходу. 

Чи багато це для панського життя? За Фундуклеєм, на Київщині багатим вважався поміщик з 500 "душами" селян (душі рахувалися по чоловіках). Отже, грошей, отриманих за Шевченка, вистачило б на півроку багацького життя у Києві. А от у Петербурзі публіка рівня Енгельгардта таку суму за вечір у карти спускала без печалі.

Чи це унікальна сума? Ні, за таку ж суму викупив сина купець Сава Пурлевський (який на той час був досить серйозним бізнесменом). Тобто за дійсно здібного і беручкого кріпака (який вже давно не робив панщини, і приносив гроші не горбом) могли запросити таку суму.

Отже, 2500 рублів - це дуже велика сума для селянина, і загалом адекватна за талановиту людину. Бідному дворянчику цих грошей би вистачило надовго (або на трохи, але яскраво), Енгельгардту воно було крапля в морі. 

Щодо 45 кілограмів срібла - так, цифра точна (1 рубль 1826 року важив 18 грамів). Але це для нас срібло - це дорогоцінний метал, в крайньому випадку декоративний. І більшість людей не тримало в руках більше 10 грамів срібла, не кажучи про золото. А для доби Шевченка це метал монетний, і 20 рублів сріблом (ціна середньої корівчини) мав у руках кожен адекватний селянин. А це 360 грамів, нормальний брусочок.

КДПУ - Андрій Єрмоленко

Error

default userpic

Your reply will be screened

When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.